3 ГВт генерації до завершення року — це мрія чи реальність? Чи зможе це справді зменшити кількість відключень? — Delo.ua

Міністр енергетики Герман Галущенко нещодавно оголосив, що до кінця року Україна планує відновити третину своїх енергетичних потужностей, що складає 3 ГВт з 9 ГВт, втрачених навесні. Проте, експерти ринку висловили сумніви щодо цієї оцінки, деякі навіть охарактеризували її як "хотєлки", тобто просто бажання. Яка ж це реальність: дійсний план чи просто "переможна риторика"? І чи справді виконання цього плану призведе до зменшення кількості відключень електроенергії? Давайте розглянемо це детальніше...

Математика, насправді дуже проста. "Атом" -- без змін, залишається -- ТЕС, гідроенергетика, ВДЕ та розподілена генерація.

Що стосується виробництва електроенергії з вугілля, то в червні цього року Дмитро Сахарук під час публічного виступу на моє запитання про обсяги відновлення зазначив, що компанія ДТЕК має намір відновити 1 ГВт потужностей до завершення року. Це, звісно, можливо лише за умови наявності системи протиповітряної оборони для їх захисту.

Згідно з моїми відомостями, отриманими з джерела в компанії "Укргідроенерго", підприємство вже відновило 0,5 ГВт потужності та має намір досягти такого ж показника в енергосистемі до завершення року.

Ситуація з відновлювальними джерелами енергії (ВДЕ) не є дуже оптимістичною, що є зрозумілим. Наприклад, на реалізацію проєкту, узгодження та укладення контрактів на обладнання для вітрової турбіни потрібно щонайменше рік. Додатково слід врахувати час на доставку, монтаж і підключення до електромережі. Проте, за словами Андрія Конеченкова, голови правління Української вітроенергетичної асоціації, в цьому році в енергосистему буде підключено 5 МВт (фактично одна локація). Це незначний обсяг, але якщо будуть введені податкові пільги на обладнання для вітрової енергії (профільний комітет Верховної Ради, згідно з інформацією його голови Андрія Геруса, вже підтримав цю ініціативу), то в найближчі два роки в Україні можуть з'явитися десятки нових об'єктів вітрової генерації загальною потужністю 4 ГВт.

Сонце. Як зазначив голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський, до завершення року планується запустити приблизно 450 МВт нових сонячних електростанцій. Це число не враховує маломасштабні, або ж "домашні" сонячні електростанції. За моїми підрахунками, вони можуть додати ще близько 5 МВт.

Щодо розподіленої генерації, зокрема газотурбінних та газопоршневих станцій, ситуація виглядає не надто обнадійливо. Хоча ми можемо очікувати певний сплеск їх впровадження, все ж це станеться не раніше, ніж через кілька років, так само, як і з вітровими установками. Причини затримок у запуску дещо відрізняються. По-перше, такі установки виготовляються виключно на замовлення, а не "для складу". По-друге, більшість з них потребує підключення до електричних ліній з напругою 35-110 кВт, що створює додаткові труднощі: для цього необхідні відповідні трансформатори, які також виготовляються лише за попередніми замовленнями.

Згідно з думкою Станіслава Ігнатьєва, голови правління Інституту Сталого Розвитку, яку він висловив під час нашої особистої розмови (з дозволом на цитування), до завершення року в енергосистему може бути інтегровано 250 МВт газової генерації в оптимістичному сценарії. Це включає приблизно 100 МВт, що заплановані в рамках проектів USAID.

Отже, підсумуємо: 1 ГВт з вугілля; 1 ГВт від "Укргідроенерго"; 0,5 ГВт сонячних електростанцій; 0,25 ГВт газових установок; 0,05 ГВт вітрових електростанцій; 0,05 ГВт домашніх сонячних електростанцій = до кінця року в енергосистему України буде додано 2,85 ГВт нових потужностей. Це означає, що озвучена Міністерством енергетики цифра в 3 ГВт виглядає досить обґрунтованою...

На завершення хочу підкреслити, що відновлені гігавати — це лише початок.

По-перше, ворог може пошкодити наявну зараз генерацію.

Крім того, існують високовольтні розподільні підстанції та мережі (110, 330 і 750 кВ), пошкодження яких робить неможливим транспортування електроенергії від виробництва до споживачів.

І перше, і друге відбулося 26 серпня, причому найбільше постраждала система передачі та розподілу електроенергії. Тому важливим є питання, скільки ключових високовольтних підстанцій зможуть бути захищені за допомогою протиповітряної оборони. Хоча фізичний захист є можливим, він вимагає значних фінансових витрат через велику площу цих об'єктів. Згідно з інформацією, наданою прем'єром, вартість захисту однієї такої підстанції становить 30 мільярдів гривень.