"Священиків вішать!" - так віряни РПЦ в Україні висловлюють своє обурення у зв'язку із забороною їхньої церкви.

20 серпня Верховна Рада ухвалила закон про заборону РПЦ та інших релігійних організацій, пов'язаних з Росією.

Організація буде підлягати перевірці експертної комісії, яка буде сформована Державною службою України з етнополітики та свободою совісті. У випадку виявлення порушень, церква отримає офіційний припис для усунення недоліків.

24 серпня президент Володимир Зеленський підписав новий закон, який вступить в силу 23 вересня. Відтепер діяльність Російської православної церкви в Україні буде заборонена, в той час як інші релігійні організації отримають дев'ять місяців для розриву зв'язків з Російською Федерацією. Представники та прихожани РПЦвУ вважають цей закон переслідуванням церкви. Вони стверджують, що насправді є Українською православною церквою і запевняють у відсутності будь-яких зв'язків із Московським патріархатом, тому вважають, що нові правила їх не стосуються.

"27 травня 2022 року Собор Української православної церкви ухвалив істотні зміни до свого статуту управління, внаслідок чого УПЦ більше не підтримує будь-які зв'язки з Москвою і функціонує як абсолютно незалежна та самостійна церква," - зазначив архієпископ РПЦ в Україні Сильвестр.

Журналістка Gazeta.ua відвідала храми РПЦ у Києві, щоб поспілкуватися з прихожанами та з'ясувати їхнє ставлення до нового закону. Вона прагнула дізнатися, чи дійсно віряни готові розірвати зв'язок із Москвою та перейти до самостійного статусу церкви.

Також ми зустрілися з релігієзнавцем та священнослужителем Георгієм Коваленком, щоб обговорити, як функціонуватиме новий закон і які наслідки він матиме для так званої УПЦ МП.

У магазині при Свято-Покровському жіночому монастирі РПЦ (так званій УПЦ МП) кілька віруючих оглядають ікони, які виставлені в вітринах. Вони яскраво сяють сріблом і золотом поряд із книжковими полицями та численними нагрудними хрестиками. Як зазначено на вивісці російською мовою при вході, це - "Монастырская лавка". Черниця з покритою головою в'яло пропонує свою допомогу у виборі.

На книжкових полицях переважають видання, написані російською мовою. Серед них можна знайти казки Ганса Крістіана Андерсена. Лише кілька дитячих книг видані державною мовою. На прилавку розташовані церковні кишенькові календарі на 2025 рік, також російською мовою. Червоним кольором виділено недільне свято: "Неделя 2-я по Пятидесятнице. Всіх святих, що просіяли на Русі".

Служба у Миколаївському соборі на території монастиря завершилася. Однак віряни продовжують заходити в храм - моляться, схиливши голови, ставлять свічки й прикладаються до ікон.

- Храм продовжить свою діяльність. Чому б і ні? Це ж церква! - ділиться думками вірянка Наталія. Вона виходить із собору та знімає бузкову хустину з голови. - Просто Верховна Рада ухвалила закон, який забороняє підпорядкування російській церкві. Звичайно, монастир має змінити свою юрисдикцію. Церква є святим місцем! А те, куди вони надсилають гроші або хто займається агітацією — це вже інша справа.

Наталія регулярно відвідує Миколаївський собор. Їй дуже до вподоби, як тут організовують богослужіння.

- Ця церква справді вражає своєю красою, - ділиться жінка. - Вона збудована в давньому, трохи московському архітектурному стилі. Цей монастир був зведений за сприяння російської княгині, яка щедро інвестувала в його будівництво. Архітектор також обрав цей стиль, тож за це не варто критикувати, адже це справжнє мистецьке досягнення. Багато людей цінують Покровську церкву. Маю надію, що вони все ж таки приєднаються до ПЦУ, адже жити в постійній конфронтації – це не вихід. Чому сваритися? Ворогів треба протистояти, а не вести ворожнечу між собою.

Поруч з воротами зібралося чимало людей, які тримають у руках пакети. Щодня тут організовують безкоштовні обіди для тих, хто цього потребує. Деякі з них залишаються під воротами, сподіваючись на милостиню.

Церква Спасо-Преображенська (УПЦ) знаходиться недалеко від Соломʼянської площі. Храм розташований у живописному парку, що прилягає до дитячого майданчика. Сьогодні тут можна побачити чимало людей - мешканці Києва шукають притулок від спеки в тіні дерев, насолоджуючись холодною кавою та лимонадом.

У серці церкви панує тиша — людей майже не видно. На прилавку зі свічками стоять працівниці, а кілька віруючих жінок розташувалися на стільцях перед вівтарем. Над столом із хустками для тих, хто увійшов без покритої голови, на вході до святині висить великий портрет митрополита Онуфрія.

Прямо навпроти прилавка, в прозорому стелажі, розташовані крихітні подарункові іконки. На чорному шматочку оксамитової матерії викладені радянські монети з написом: "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!"

На електронних картах численні прихожани залишили критичні коментарі стосовно церкви.

"У кожному камінчику відчувається дух русского міра. На прилавку лежать монети з портретом Миколи ІІ, стародавні рублі. Тут немає місця для Бога, лише для крахоборів, які підтримують ідеї русского міра. Сумно, що цей храм досі стоїть на українській землі, в самому серці столиці!" – поділилася враженнями вірянка Юлія після відвідування Спасо-Преображенської церкви.

- Отрицатєльно ставимося до нового закону, - говорить худорлява працівниця храму 70-річна Ніна. - Церква тут була 2000 років назад, і до скончанія вєка буде стоять.

- Чому в нашій державі виникає таке протистояння? - запитує її колега, зав'язавши на потилиці хустку. - Чи усвідомлюєте ви, скільки приходів належить до УПЦ? І скільки це охоплює людей? Ми ж живемо в демократичному суспільстві. Чому громадяни не можуть самостійно робити вибір? Ми здійснюємо декомунізацію, але фактично застосовуємо методи, що нагадують комуністичні — через примус і тиск.

Жінки висловлюють думку, що Православна церква України є, на їхню думку, політичною інституцією. "Наш священник ніколи не робить закликів до дій," - ділиться вона.

- Я чула, що в ПЦУ священнослужитель виходить і починає виголошувати політичні гасла, - продовжує вона. - Церква повинна піклуватися про душі віруючих, а не займатися політичною діяльністю. Тому її позиція має залишатися стабільною завжди.

УПЦ сприймається як церква, що підтримує проросійські настрої. Як ви вважаєте, з чим це може бути пов'язано? – запитуємо.

- Це кажуть люди, які взагалі в церкву не ходять, - роздратовано відказує Ніна. - Ми відокремлені від Російської православної церкви. Уже зарубіжні ЗМІ кажуть: "Прийдіть в разум". Біда буде велика через це розділення. Церква була, є і буде. От кажуть за Кирила - а він буде сам відповідати за свої вчинки. Не можна всю церкву рівняти за кимось одним.

З іншої кімнати з’являється священик у своїй довгій сірій рясі, з хрестом на грудях. Коли його запитують про заборону РПЦ в Україні, він відповідає з явною неохотою.

- Не успеваем думать, матушка. Столько проблем, что..., - відказує спокійно священник і швидко заходить за прилавок.

Спасо-Преображенська церква була зведена в цьому районі у 2000-х роках. Місцеві жителі вважають, що вибір локації для храму пов'язаний з цікавою легендою. За народними оповідями, священнослужитель став свідком того, як над цим місцем декілька разів кружляли птахи.

- У нас немає політики, лише сповіді, причастя та молитви, - говорить жінка в хустці. - Ми молимося за всіх людей.

- Виходячи з цього, чи слід також молитися за російських солдатів? - уточнюємо.

- Так, - відповідає вірянка. - Церква молиться за ворогів. Щоб це розуміти, потрібно читати Євангеліє. Ми чекаємо гоніння. Якщо на церкву йде гоніння, то вона спускається в катакомби.

Жінки висловлюють своє обурення через те, що деякі храми, які перейшли до Православної церкви України, залишаються зачиненими. Вони також незадоволені тим, що вірянам забороняють вхід до печер Києво-Печерської лаври. З нашого боку, ми пояснюємо, що ці печери все ще підпорядковуються так званій УПЦ МП, яка обмежила доступ через проведення "ремонту". Проте жінки переконані, що зачинення печер є рішенням Православної церкви України.

- Лавра стоїть. Там проводять музичні концерти. Устроїли маланки. Я не знаю, як Господь ще все це терпить, - каже Ніна, виходячи з-за прилавка. - Церкву можуть забрати, а Бога не заберуть.

Киянка вже більше 15 років займає свою посаду в церкві. Вона відвідує храм практично кожного дня. Коли її запитують, чому церква не бажає перейти під юрисдикцію ПЦУ, вона не може надати чіткої відповіді. Проте її колега стверджує, що, згідно з його інформацією, Православна церква України нібито вигнала священників із храмів за допомогою зброї.

- А скільки священників виводять з церков і вбивають? Священників навіть вішали! - розповідає жінка в хустці, але не може згадати, звідки отримала цю інформацію. - А нам не кажуть: "Бийте москалів". Це ж абсурд – таке говорити. Ми ж прийшли не для цього, а щоб помолитися. Чому вам потрібен спеціальний закон, якщо є безліч інших, згідно з якими ви можете покарати зрадників з вищого духовенства, якщо доведете їхню провину? Неприпустимо поширювати звинувачення на всю церкву.

Жінки також охрестили митрополита Філарета як "самосвятого", а Епіфанія - "ставлеником Заходу", вважаючи, що він начебто впроваджує західні концепції в православну церкву.

- Це і одностатеві шлюби, і розбещення дітей - статеву освіту з малих років. Православʼя це засуджує. А у нас дійдуть до того, що будуть вінчати людей однієї статі, - додає Ніна. - От тоже не понімаю, що Павла називають "Мерседесом". Це так низько, як базарні бабки. Йому той "лєксус" подарили за те, що він доньку зможного депутата вилікував, відмолив у печерах. Він же наче продав ту машину і віддав гроші на дитячу лікарню? А російську літературу в церкви підкидають - люди ж самі бачили.

Наприкінці розмови жінки кажуть, що віряни будуть захищати храм, якщо його намагатимуться закрити. Ніна йде забирати пожертви зі скриньки, а її колега береться підмітати у церкві.

Церквам так званої УПЦ МП, відповідно до нового закону, не обовʼязково переходити до Православної церкви Україні, пояснює ректор Відкритого православного університету, священник ПЦУ Георгій Коваленко. У ньому зазначено, що кожна парафія чи релігійна організація має право обирати, якому релігійному центру підпорядковуватися. Однак документ забороняє діяльність РПЦ і російських релігійних організацій в Україні.

Законодавство вводить у правову систему нове поняття "ідеологія 'русского мира'", пропагування якого буде заборонено, у тому числі для релігійних установ. Щодо Української православної церкви Московського патріархату, то у випадку, якщо державна експертиза це підтвердить, її кваліфікуватимуть як українську релігійну організацію, яка має зв'язки з країною-агресором, - зазначає Коваленко.

Аналогічну експертизу здійснили в кінці 2022 року, після чого стартували роботи над законопроєктом. За цей час так звана УПЦ МП не вжила жодних заходів для зміни свого статусу чи розриву зв'язків із Москвою. Представники церкви не надали жодних документів, що підтверджували б вихід організації з-під контролю РПЦ.

- Рішення собору 27 травня 2022 року, де вони внесли зміни у свій статут, не опубліковано, - продовжує релігієзнавець. - Але у першому пункті того документу, що вони надіслали до Державної служби з етнополітики й свободи совісті, є посилання на звʼязок із РПЦ.

Закон почне діяти через 30 днів після його підписання. Після цього релігійним організаціям надається додатковий термін у 9 місяців для розриву зв'язків з Росією. Лише після цього державні органи зможуть подати до суду позови проти тих організацій, які не виконали цю вимогу.

Це не означає, що закон не має сили. Георгій Коваленко пояснює, що Українська православна церква може виконувати вимоги держави, не чекаючи на судові позови. Для цього їй потрібно офіційно підтвердити розірвання зв'язків з РПЦ. Якщо державні органи визнають ці документи дійсними, судові позови виявляться непотрібними. Наразі такі документи відсутні! Для дотримання закону предстоятелю УПЦ необхідно офіційно оголосити про відхід із синоду РПЦ, у якому він досі залишається членом. Так само єпископи повинні заявити про свій вихід із собору російської церкви.

Крім того, духовенство має зібратися на Архієрейському соборі та оголосити про розрив зв'язків з релігійним центром країни-агресора.

На даний момент ми спостерігаємо лише невдалі спроби тролінгу з боку представників цієї церкви, але жодних дій або висловлювань, які б заспокоїли суспільство чи переконали державу в готовності церкви дотримуватись закону, поки що не було, - зазначає священник. - Це довготривалий процес, але важливо, щоб ми усвідомили, що цей зв'язок має бути розірваним. Якщо, незважаючи на це, представники УПЦ МП продовжать поширювати ідеологію "русского мира", існують законодавчі акти, які можуть обмежити їхню діяльність.

Якщо Українська православна церква не дотримуватиметься законодавства, державні органи можуть вжити юридичних або майнових обмежень щодо неї. Релігійні установи перестануть бути "юридичними особами", а їхні статути можуть бути визнані недійсними. Крім того, пов'язані з ними організації не матимуть права на володіння, оренду чи використання державного комунального майна.

Одна з перших статей цього закону зазначає, що документ не має на меті обмежувати свободу совісті в Україні. Згідно з релігієзнавцем, у нашій країні релігійною діяльністю можна займатися без необхідності проходження реєстрації чи отримання дозволів. Якщо УПЦ проводить богослужіння в історичних пам’ятках, таких як старовинні церкви, держава повинна скасувати договори оренди. Проте, право на сповідування своєї віри та спільні молитви в Україні залишається незмінним, навіть якщо "московський патріархат" не дотримуватиметься умов. В Україні можна вірити в будь-які релігійні переконання, включаючи московського патріарха. Однак, публічна пропаганда цих вірувань, особливо в храмах, що належать державі або громаді, буде заборонена.

Такі релігійні громади можуть існувати в спорудах, які зовні нагадують храми, однак належать приватним особам. Якщо в цих церквах не буде проводитися пропаганда ідеології "русского мира", не прославлятимуться Путін, Кирило чи війна, тоді віряни зможуть вільно звертатися до Бога.

Цей зв'язок має юридичні обмеження. Проте, якщо вони вважають Кирила своїм патріархом, держава не може їм у цьому перешкоджати. Так само, як і вірити в рептилоїдів або таємні змови. Це стане маргінальною структурою, яка не буде визнана з правового боку, - зазначає Коваленко. - Іноді "московський патріархат" поширює інформацію про те, що цей закон є переслідуванням віри, подібно до радянських часів. Це відверта неправда. Немає жодних заборон на сповідування віри - є лише обмеження в юридичній, економічній та майновій сферах.

Чи зможе новий закон продемонструвати свою дієвість у протистоянні російському впливу на релігійне життя в Україні, наразі залишається під питанням, зазначає Георгій Коваленко.

Прийняття цього закону є свідченням того, що держава дотримується курсу на забезпечення духовної автономії та намагання припинити експлуатацію релігійних установ для політичних цілей. Нормативний акт має добру якість написання. Однак, його реальна ефективність та способи застосування стануть зрозумілі лише з часом. Процедурні аспекти є досить заплутаними, особливо в контексті можливих судових розглядів.

Наразі під впливом РПЦ в Україні може перебувати близько 7-8 тис. релігійних організацій. Усі парафії, монастирі, єпархіальні управління й Київська митрополія - це окремі релігійні організації, тобто різні процеси.

- Але є головна з них, наприклад, Київська митрополія, афільованість якої довести просто, - пояснює релігієзнавець. - Якщо вона не виконала приписи держави, то є повʼязані з нею єпархіальні управління. Наче напряму важко доводити їхній звʼязок із російською церквою, проте легко - афільованість митрополією. Тут не потрібно особливих експертиз, а лише варто взяти статути, де стоять підписи митрополита Онуфрія. А в кожній парафії буде підпис її правлячого архієрея. Однак якщо буде добра воля "зверху", то ця історія ніколи не дійде до рівня парафій чи монастирів. Можна буде окремо розбиратися з тими, хто проповідує ідеологію "русского мира".

Окрім діяльності УПЦ МП та РПЦ в Україні, закон регулює й інші релігійні організації, зокрема неправославні. Деякий час звʼязки з Москвою були у певних протестантських і мусульманських спільнот.