Чому "Охматдит" не зможе бути відновлений до зимового періоду?

У середу, 9 жовтня, через три місяці після того, як російська ракета влучила в лікарню, Національна дитяча лікарня "Охматдит" завершила прийом заявок на перший тендер для проведення ремонтних робіт. Однак мова йде не про повне відновлення, а тільки про "термінові протиаварійні заходи" та консервацію найбільшого нового корпусу. Згідно з умовами тендеру, переможець зобов'язується до середини листопада демонтувати пошкоджений фасад 11-поверхового будинку та захистити приміщення та інженерні системи від опадів.

"Це дасть змогу безпечно працювати в тій частинці корпусу, що вціліла, і паралельно замовити проєкт капітального ремонту. Більше, на жаль, цього року зробити не вдасться", - визнав у розмові з DW виконувач обов'язків гендиректора лікарні Олександр Урін.

Ознайомтесь також з матеріалом: "Летючі уламки: плитка, скло, двері...": розповіді юних пацієнтів "Охматдиту".

Однак ще 10 тижнів тому міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко дивився на пошкоджене подвір'я головної дитячої лікарні країни значно оптимістичніше. 27 липня у доповіді президенту та на своїй сторінці у Facebook він обіцяв "повністю відновити" найбільший корпус до зими. "Перша черга робіт (ремонт приміщень, заміна вікон та дверей) завершиться вже в середині вересня. Наступний етап - відновлення фасаду будівлі - триватиме ще до півтора місяця", - прогнозував урядовець.

На той час лікарня вже зуміла оговтатись від трагедії і відновила діяльність практично всіх своїх відділень. Проте наслідки були вражаючими: за підрахунками відповідного міністерства, збитки від руйнування шести будівель становили близько 100 мільйонів євро. Що стосується нового корпусу, то пошкоджене медичне обладнання, фасад, зруйнований уламками, та порушені комунікації попередньо оцінили в 830 мільйонів гривень.

Проте Ляшко мав безпрецедентні підстави для оптимізму: допомогу у відновленні дитячого шпиталю висловили не лише уряди партнерських країн і міжнародні гуманітарні організації, але й тисячі українських та іноземних громадян, компаній і установ. До кінця липня їхні пожертви склали майже мільярд гривень, що стало найбільшим благодійним збором в історії України.

Однак, уже в серпні конфлікт щодо управління цими пожертвами призвів до суперечок між давніми друзями та партнерами, адміністрацією лікарні, благодійниками, юристами та представниками міністерства. Після спілкування з усіма учасниками ситуації, DW висвітлює, як взаємна недовіра та відсутність готовності до компромісних рішень загрожують процесу відновлення "Охматдиту".

Ознайомтеся також з матеріалом: "Немає нічого жахливішого за вбивство дітей": репортаж з знищеного російськими військами "Охматдиту".

"Було близько 11-ї години, я їхав проспектом неподалік. Як тільки почув вибух, миттєво зрозумів, що це сталося в лікарні. Я розвернувся і вже за кілька хвилин опинився на місці. Сцена була жахливою, здавалося, що навколо багато загиблих," - поділився спогадами 46-річний Євген Вембер, власник і керівник кількох компаній у Києві, які займаються інформатизацією та IT-безпекою, під час розмови з DW про події ранку 8 липня.

Додзвонитися до гендиректора "Охматдиту" Володимира Жовніра ніяк не виходило. Але зрештою той заспокоїв: більшість дітей, батьків та медперсоналу під час удару були в бомбосховищі. Разом з десятками інших киян, що сходились до лікарні, Вембер взявся розбирати завали.

Для бізнесмена волонтерство в "Охматдиті" стало вже знайомим досвідом. У лютому-березні 2022 року він, за своїми словами, допомагав у розвантаженні та сортуванні медикаментів на складі, а також прибирати приміщення — "просто щоб бути корисним". Генеральний директор лікарні Володимир Жовнір був для нього добрим другом; їхнє знайомство почалося в 2014 році, коли вони разом займалися айкідо.

У травні 2022 року МОЗ вперше обмежив витрати медзакладів на період воєнного часу - у пріоритеті у держави були видатки на оборону. "Тоді Жовнір і запропонував мені створити благодійний фонд, адже бажаючих допомогти дитячій лікарні вистачало", - пригадує Євген Вембер. У співзасновники фонду "Охматдит - Здорове дитинство" він покликав телеведучих Юрія Горбунова та Соломію Вітвіцьку, а також менеджмент шпиталю: заступницю гендиректора з економіки Наталію Мируту, головну медсестру Олену Примак та економістку Світлану Розборську.

Лікарня мала і власний рахунок для благодійних пожертв. Але під відеозверненням про допомогу, яке Жовнір записував у розбитому вибухом кабінеті, розмістили ще й реквізити фонду. Вебер стверджує: з ним це не узгоджували. "Але в нас тоді реально було більше інструментів для пожертв: монобанка (тимчасовий накопичувальний рахунок від однойменного банку. - Ред.), "Приватбанк", перекази через сайт, рахунки в іноземній валюті та крипті", - перелічує він.

Потік фінансів, що надійшов на ці рахунки, вразив не лише підприємця, а й банківських працівників, які обробляли по 50 тисяч переказів щодня. За місяць фонд "Охматдит - Здорове дитинство" зібрав на відновлення лікарні 379 мільйонів гривень – більше, ніж сам "Охматдит" (312 мільйонів гривень) та державна платформа United24 (320 мільйонів гривень). Внесок українського уряду у розмірі 100 мільйонів гривень став лише четвертим за величиною.

"Існувало безліч інших зборів, які були значно менш масштабними. Відстежити, на що конкретно пішли ці кошти, фактично неможливо. Але я знаю людей, які просто дарували пожертви в лікарні: працівникам, родичам пацієнтів, будь-кому", - ділиться інформацією В'ячеслав Биков, виконавчий директор фонду "Таблеточки", який є постійним партнером "Охматдиту". Після ракетного обстрілу фонд "Таблеточки" зумів зібрати 80 мільйонів гривень, в першу чергу для підтримки онкохворих дітей та їхніх сімей, а вже потім - для потреб лікарні. Однак у вересні стало зрозуміло, що лише вони можуть покрити витрати на нову експертизу пошкоджень і своєчасні протиаварійні роботи, загалом близько 15 мільйонів гривень.

Також ознайомтеся з: Втома та змагання: як війна вплинула на культуру благодійності.

Історія "Охматдиту" розпочалася зі збору благодійних коштів: 130 років тому на цьому місці була заснована "Безкоштовна лікарня цесаревича Миколая для чорноробів". Це був один із перших медичних закладів Києва, збудований виключно на кошти приватних меценатів. Головну роль у фінансуванні відіграв 75-річний Микола Терещенко, цукровий магнат і один із найзаможніших людей свого часу в Російській імперії. Він інвестував 100 тисяч рублів у будівництво першого корпусу на 50 ліжок — ця сума становила 10 відсотків від бюджету Києва того часу, або ж тисячну частину його власного капіталу. Історики також згадують про тендер на виконання будівельних робіт, під час якого підрядники зуміли знизити вартість проекту на 17 відсотків.

Протягом наступних двох десятиліть благодійні пожертви забезпечували не лише щоденні витрати лікарні для малозабезпечених, але й її безперервне зростання. В одну з будівель того періоду влучила ракета з Росії.

У липні міністр Ляшко оголосив про намір знести розвалини повністю, разом з аварійною шестиповерхівкою хірургії 1960-х років. А на їхньому місці збудувати ще один сучасний корпус - максимум за два роки.

Ці плани викликали в багатьох спогади про обіцянки, які у 2011 році давав тодішній прем'єр України Микола Азаров, коли йшлося про демонтаж старих корпусів лікарні. Проте процес "будівництва сучасного павільйону" затягнувся на десятиліття, перетворившись на символ безвідповідальної політики управління та нерегульованого корупційного розкрадання у сфері будівництва. Завершення проекту відбувалося поетапно вже під час президентства Володимира Зеленського.

"Новий корпус почав функціонувати на повну потужність лише в умовах війни", - зазначала лікарня у квітні 2022 року. Проте в звіті, підготовленому Рахунковою палатою Верховної Ради у липні того ж року, йшлося про те, що після ряду кримінальних розслідувань, зміни декількох підрядників та тричі збільшеного бюджету п'ятимільярдний об'єкт досі не досягнув повної готовності.

Серед багатьох виявлених недоліків ревізори особливо акцентували увагу на тому, що "Охматдит" досі не отримав права власності на новий корпус. Два роки по тому в.о. генерального директора лікарні Олександр Урін у бесіді з DW підтвердив, що цей процес незабаром буде завершено.

Він зазначає, що лікарня відмовилась від зносу історичного корпусу, оскільки київські урбаністи добилися для нього статусу локальної пам'ятки. В результаті, будівлю можна лише реконструювати. "Це потребує значних фінансових витрат, особливо враховуючи, що приміщення вже не виконує жодних лікувальних функцій. Я вважаю, що ми не можемо дозволити собі таку реконструкцію - принаймні до завершення війни. Тому ми плануємо законсервувати ці руїни на тривалий час," - підсумував Урін, який нещодавно очолював токсикологічне відділення, що знаходилось у цій будівлі.

Читайте також: Одеса після атаки РФ - зруйновані пам'ятки архітектури (фото)

На чолі "Охматдиту" Урін знаходиться менше двох місяців, після того як Міністерство охорони здоров'я відсторонило постійного генерального директора Володимира Жовніра від виконання його обов'язків у зв'язку з кримінальним розслідуванням, ініційованим міністром Віктором Ляшком. Першу спробу вибрати підрядника для ремонту нового корпусу він трактував як спробу розтрати в особливо великих масштабах. Проте, це не сталося одразу. "Охматдит" організував прозорий конкурс", - зазначив міністр 27 липня, оголошуючи про прискорену відбудову на своїй сторінці у Facebook.

"Усі тоді лише й повторювали - до морозів, до зимових холодів. Жовнір пояснив мені, що лікарня, будучи бюджетною установою, не може організувати конкурс настільки оперативно. Тож його повинен оголосити фонд", - ділився спогадами в бесіді з DW Євген Вембер.

Він запевняє, що вже тоді нервував через відповідальність за сотні мільйонів пожертв. Однак просто не знав, як організувати прозоре управління та публічні закупівлі. "Два роки наш фонд працював точково. Лікарня спускала якусь потребу, ми збирали на неї гроші по знайомих і звітували перед ними безпосередньо", - пояснював Вембер DW у серпні. Звіт про роботу він опублікував пізніше, з документа випливає: у 2022 році фонд не назбирав і 10 мільйонів гривень пожертв, у 2023-му - близько 20 мільйонів гривень.

Вибір підрядника для фонду "Охматдит - Здорове дитинство" здійснювався за участі експертів з відомих юридичних та будівельних компаній. Проте наразі вони бажають залишитися неназваними. Конкурс відбувся на закритій онлайн-платформі, де протягом одного дня надійшло 14 пропозицій.

Вембер наголошує, що заявки розглядав не він, а робоча група з восьми менеджерів лікарні та одного представника фонду. Оцінювали в першу чергу спроможність компанії швидко впоратися з завданням, фіналістів перевіряли на доброчесність незалежні консультанти. Зрештою, 31 липня переможцем оголосили запорізьку компанію "Буд Технолоджі".

Вже вранці наступного дня результати конкурсу привернули до себе серйозну критику з боку видання "Наші гроші", яке уже багато років займається детальним аналізом державних закупівель. Видання зазначило, що пропозиція компанії "Буд Технолоджі" в 307,4 мільйона гривень є однією з найвищих, вартість матеріалів у їхніх розрахунках суттєво завищена, а у підрядника зовсім відсутнє необхідне обладнання для виконання висотних робіт. Водночас, компанія "Ріола модуль", яка зводила корпус у 2016-2019 роках, навіть не потрапила до фінальної стадії конкурсу, незважаючи на свою цінову пропозицію в 179 мільйонів гривень.

Головний редактор "Наших грошей" Юрій Ніколов у Facebook обізвав організаторів конкурсу "корумпантами" та "відморозками". Емоційні закиди швидко поширили соцмережі та ЗМІ. Тож наступного дня Жовнір та Вембер марно пояснювали, що не мали на меті відібрати найдешевшого підрядника, а суму контракти збирались коригувати після повноцінної оцінки будівлі. На спільній пресконференції їх не став слухати навіть Віктор Ляшко.

Міністр повідомив про скасування конкурсу та ініціювання нового через платформу Prozorro. "Прийнято наступне рішення: благодійний фонд переведе всі кошти, зібрані після 8 липня, на рахунки "Охматдиту", - зазначив він.

"Це було абсолютно несподіване і грубе порушення повноважень. Фонд не підпорядковувався Міністерству охорони здоров’я, і вони не мали права приймати рішення від нашого імені", - висловив своє обурення Вебер у бесіді з DW через місяць. Проте в той день він відчував такий сильний гнів, що навіть прагнув позбутися цих конфліктних мільйонів. Однак юристи пояснили йому, що закон забороняє переказувати благодійні кошти на казначейські рахунки державних установ.

Наступні два тижні офіційного листування лише погіршили стосунки між фондом, лікарнею та МОЗ. Міністр відсторонив гендиректора "Охматдиту", той звинуватив давнього приятеля у шахрайстві, представниці лікарні вийшли зі складу засновників фонду. "Я більше не довіряю Вемберу", - коротко пояснила DW в серпні головна медсестра Олена Примак.

Недовіра стала обопільною. "Я несу відповідальність за ці кошти перед тими, хто їх жертвував, і не можу просто так їх віддати без звіту про витрати. Їх можуть вкрасти, а за нецільове використання звинуватять мене", - пояснював Євген Вембер у своїй останній бесіді з DW наприкінці серпня. Зв'язатися з ним перед публікацією не вдалося — наприкінці вересня він оголосив про свій вступ до Збройних сил України.

У серпні до команди засновників фонду "Охматдит - Здорове дитинство" приєдналися відомі київські кримінальні адвокати Євген Солодко та Оксана Соколовська, які з того часу взяли на себе основні комунікаційні функції. У коментарі для DW Соколовська зазначила, що давно підтримує дружні стосунки з Вембером, надаючи безкоштовні консультації фонду з самого початку його діяльності, а також зареєструвала його за адресою свого офісу. Солодко, відомий своєю практикою захисту високопосадовців і впливових бізнесменів, підкреслив, що "безкоштовно допомагає своїй колезі в цій важливій справі".

В "Охматдиті" за цей час сформували Раду з відновлення - з представників найбільших донорів, професійних об'єднань лікарів та будівельників, а також благодійних організацій, що співпрацюють зі шпиталем. Фонд "Охматдит - Здорове дитинство" не покликали, оскільки його "репутаційно дискредитовано", однак і досі обговорюють механізми використання коштів з його рахунків.

Оксана Соколовська ділиться своїми переживаннями: вона намагалася безпосередньо фінансово підтримати ремонт нового корпусу будівельної компанії, яка його зводить, але не була обрана у липні. За її словами, ця фірма добре знайома з об'єктом, має можливість завершити роботи до початку опалювального сезону і запропонувала адекватну ціну. "Пройшло вже понад 30 днів, а Міністерство охорони здоров’я так і не дало жодної відповіді, і, на мою думку, ігнорує мою пропозицію щодо термінового відновлення лікарні, що є порушенням закону", - висловлює своє обурення вона.

Однак В'ячеслав Биков з "Таблеточок", який став членом Ради з відновлення, зазначає: на сьогоднішній день прозорість у процесі закупівель є більш важливою за швидкість. "Фонд міг би фінансувати закупівлі, оголошені "Охматдитом" через платформу Prozorro, так само, як ми це робимо зараз, але їм це не підходить", - скаржиться він.

Проте представниця фонду "Охматдит - Здорове дитинство" переконана, що шпиталь не має права оголошувати тендер на ремонт нового корпусу, оскільки він ще не оформлений у власність. "Організацію ремонту має взяти на себе держава, адже лікарня є державною установою. Фонд готовий покрити витрати, але чомусь його не враховують як незалежного інвестора. Наш проект договору на благодійну допомогу досі не підписано", - зазначає вона.

Ані лікарня, ані фонд досі не витратили й гривні із зібраних пожертв. У "Здоровому дитинстві" навіть пропонують покласти їх на депозит, щоб вберегти від інфляції. За час конфлікту два донори - "Укрнафта" та "Київенерго" - відкликали з фонду свої п'ятимільйонні внески і переказали їх безпосередньо лікарні.

Фонд "Охматдит - Здорове дитинство" може бути змушений через суд повернути лікарні "Охматдит" залишок пожертв. Відповідний позов було подано юридичною фірмою Aver Lex у вересні, яка здобула популярність завдяки захисту колишнього президента Віктора Януковича після його втечі до Росії. Керуюча партнерка Ольга Проснюк повідомила DW, що їхня компанія внесла 300 тисяч гривень на відновлення "Охматдиту" і незадоволена, що ці кошти не використовуються. "Фонд стверджує, що не існує законного способу повернути гроші. Ми ж детально описали наш підхід у позові. Тому запрошуємо всіх, хто також не задоволений ситуацією, приєднатися до нашого позову", - зазначила адвокатка. Господарський суд Києва планує розглянути цю справу 29 жовтня.