Денис Редіс Прокопенко висловив свої зауваження щодо роботи керівництва в Силах оборони.

На думку комбрига "Азову", ЗС РФ від початку повномасштабного вторгнення добре організовані. Між тим в Силах оборони фактично кожна бригада воює приданими підрозділами у вигляді рот та батальйонів, що призводить до невиконання бойових завдань.

Командувач бригадою "Азов", полковник Денис Прокопенко, виступив з закликом до кардинальних змін у системі військового управління та організації сил для ведення повномасштабних бойових дій. Свої ідеї та пропозиції він поділився на своїй сторінці в соціальних мережах.

"Величезна війна вимагає суттєвих змін. Мова йде не лише про тактики ведення бойових дій, управлінські процедури для військових підрозділів, а також їхнє місце на полі бою. Це не просто питання наявності різноманітного західного озброєння або естетики написів латиницею на дверях кабінетів. Стратегічні прорахунки у плануванні не можуть бути виправлені на тактичному рівні, особливо коли супротивник має значну перевагу практично у всіх аспектах," – зазначив він.

Командир "Азову" вважає, що Збройні сили Росії з початку масштабного вторгнення демонструють високу організацію. Це стосується не лише формування та забезпечення, а й підготовки та управління підрозділами на оперативно-тактичному і оперативно-стратегічному рівнях. Завдяки цим факторам, російське командування має можливість ефективніше і впевненіше керувати своїми штатними підрозділами під час бойових дій, порівняно з українськими командирами ОТУ, ТГР та бригад.

В даний час в Силах оборони важко знайти бригаду на фронті, яка б не використовувала підрозділи на зразок рот і батальйонів. Це часто призводить до значних труднощів у взаємодії, появи упередженого ставлення та неналежного використання військових формувань. Наслідком такого підходу є втрата контролю, а також непотрібні втрати серед особового складу, яких можна було уникнути. Як зазначає Прокопенко, все це негативно впливає на виконання бойових завдань.

"З огляду на те, що фронт розтягнувся більш ніж на 1000 км, займатися мікроменеджментом і контролювати дії рот і батальйонів є не лише безглуздо, але й неефективно. Натомість наш супротивник організовує своє управління на рівні дивізій, корпусів і армій, що значно спрощує їм планування та використання своїх сил, адже вони мають чітке уявлення про свій потенціал і реальні можливості," -- підкреслив комбриг.

Денис Прокопенко окреслив основні плюси у створенні дивізій/армійських корпусів. Ці декілька пунктів дозволять забезпечити кращу координацію та підвищити боєздатність сил у довгостроковій перспективі.

1. Одноосібне командування. Командир дивізії або армійського корпусу матиме можливість особисто контролювати процес підготовки та її якість, об'єктивно аналізувати бойові можливості підрозділів, а також чітко формулювати завдання для кожної бригади чи полку відповідно до їх призначення.

2. Ініціатива. Зберігаючи впевненість та ситуаційну свідомість, ефективно управляти штатними підрозділами на передовій, без залучення додаткових сил, використовуючи лише власні ресурси, за винятком авіаційної підтримки.

3. Легкість. Удосконалення управлінських процесів у військах та зміцнення оборонних позицій.

4. Економія зусиль. Стійке управління військами дасть змогу збільшувати операційні зони та смуги оборони на лінії бойового зіткнення (навіть на ділянках прориву)

5. Безпека. Зменшення потреби затикання дир та тушіння пожарів приданими підрозділами, що ускладнює взаємодію та майже ніколи не дає бажаного результату, у разі відсутності фундаментального підходу.

6. Зниження обсягу ручного управління на тактичному рівні дозволить військовому командуванню зосередитися на стратегічному плануванні.

"Бо боротьба попереду, і це ще не кінець. Нехай усім нам прийде в голову план досягнення перемоги, де ми нарешті розпочнемо впроваджувати справжні реформи та зможемо зберігати, або хоча б не марнувати ресурси для нашої заповітної перемоги, або, принаймні, відстрочення неминучого. Час стає нашим ворогом," – підсумував Денис Прокопенко.

Нагадаємо, що раніше командир "Азову" Денис Прокопенко висловив невдоволення тим, що його бійців не включили до обміну полоненими, коли обмінювали окупантів з Курщини.