"Заслужений совок" чи все гаразд? У Києві виник скандал навколо "Захисту України" у навчальних закладах, а Міністерство освіти та КМДА знову перекладають відповідальність одне на одного.

Бюджетні кошти на проведення патріотичних уроків були виділені, програма "Захист України" стартувала, але виникла якась проблема – соціальні мережі заполонили обговорення.

У Києві спалахнув освітній скандал довкола патріотичних уроків у школах в рамках програми Міністерства освіти і науки "Захист України". Як виявилося, деяких дітей з батьками методика викладання у школах столиці неприємно вразила. У Міносвіти та у Київської міської державної адміністрації (КМДА) -- свої аргументи та пояснення.

"Телеграф" досліджував деталі ситуації, з'ясовуючи, хто насправді відповідальний за збій у цій освітній програмі та які пропозиції висуваються в зв'язку з цим.

Напередодні, відома журналістка Марічка Падалко висловила занепокоєння щодо обмеженої кількості шкіл у столиці, де викладають цей предмет — у її районі їх всього три. Крім того, вона зазначила, що надії на міністерську програму, яку розглядали раніше, тепер викликають у неї певне розчарування.

Протягом двох уроків учні записували під диктовку вчителя "посібник" щодо розбирання автомата, навіть не маючи перед собою жодного його зображення. Навіть муляж не був присутній. Звісно, більшість назв частин зброї залишалася для них незрозумілою.

Потім два уроки пройшли у спортивному залі, де звучали команди "Струнко" та "Рівняйсь". Таким чином виглядає "реформований" урок "Захист України", від якого я очікувала багато — як у ролі матері, так і журналістки.

Ідея полягала в тому, щоб надати цьому важливому предмету новий зміст та сучасні навички. Тепер "Захисту України" виділено не один урок на тиждень, а цілий навчальний день раз на місяць. Діти навчаються не у своїй рідній школі, а в спеціально обраній. Цю школу планували оснастити необхідним обладнанням для занять та залучити нових педагогів, зокрема, серед ветеранів. Принаймні, так це було представлено.

У Шевченківському районі Києва є три школи, які зараз впроваджують курс "Захист України". Сьогодні мої діти, які навчаються в 155-й школі, вперше відвідали 57-у школу, де колись навчалася і я.

Натомість донька повернулася розчарованою. Єгор Соболєв (колишній чоловік Падалки, боєць ЗСУ, екснардеп -- Авт.), який дізнався від нас про таке викладання "Захисту Україні", взагалі розлютився. Сказав, що хай орки так вчать своїх дітей. І це довбаний совок, проти якого українці воюють, -- обурилась медійниця у своєму дописі в Facebook.

Також вона публічно запитала Міносвіти про цей колапс з реформою: "У мене питання до Міністерства освіти і науки України -- чия відповідальність за рівень викладання настільки важливого уроку? Обраної школи? Як це можна виправити?".

У відповідь на запитання, Падалки з Міністерства освіти також виявило свою позицію, публічно прокоментувавши ситуацію навколо "Захисту України" у коментарі до згаданого посту журналістки.

-- На жаль, Департамент освіти і науки Києва (знаходиться в підпорядкуванні КМДА -- Авт.) досі не долучився до педагогічного експерименту і не має підстав до викладання за новою програмою, про цю проблему неодноразово комунікували.

Комісія з освіти одностайно ухвалила рішення про те, щоб департамент приєднався до інноваційного освітнього проєкту, і тепер ми чекаємо на його затвердження. У той же час, ми маємо на прикладі інших громад, де діти із задоволенням залишають центри, де навчають за новою програмою. Незабаром ми поділимося успішними історіями, — пояснили в міністерстві, що викликало новий сплеск обговорення питання відповідальності та шляхів вирішення цієї ситуації.

Єгор Соболєв також долучився до дискусії, заявивши наступне: "Є ж багато поранених хлопців, які не можуть далі служити. Варто запрошувати саме їх викладачами на ці уроки".

Одночасно, у коментарі для "Телеграфу" представники Департаменту освіти і науки КМДА зазначили, що Міністерство освіти не запросило Київ до участі у Всеукраїнському педагогічному експерименті з цього предмета з невідомих причин.

У рамках програми "Захист України" в столиці було виділено та розподілено між районами субвенцію в розмірі 143,1 млн грн. З цієї суми 41,2 млн грн були надані з міського бюджету, що є найвищим показником серед усіх регіонів країни.

Крім того, в рамках підготовки до навчального року 2024/2025 столична влада виділила 23,7 мільйона гривень на модернізацію кабінетів "Захист України" сучасними засобами навчання, як повідомили в департаменті освіти міськдержадміністрації.

У КМДА також повідомляють, що адаптація діючої програми з цього предмета до умов війни розпочалася в Києві ще минулого року. Наприкінці 2023 року була створена робоча група, до складу якої увійшли експерти Збройних Сил України, педагоги та методисти Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка. Вони розробили методичні рекомендації для викладання предмета "Захист України" у закладах загальної середньої освіти Києва з 2024 року, враховуючи умови воєнного стану.

Зокрема, ці рекомендації дозволили розширити та поглибити зміст тематичних планів, відповідно до навчального навантаження у 2 години на тиждень. Оновлено зміст програми, акцентуючи увагу на практичній частині, а також адаптовано окремі теми до сучасних реалій воєнного часу. Створено орієнтовний список обладнання для навчальних кабінетів предмета та для занять із домедичної допомоги, а також розроблено теоретичну та практичну частини програми підвищення кваліфікації для вчителів "Захисту України".

Тож Департамент заявляє, що інформація, яка розповсюджується в соціальних мережах про нібито саботування військової підготовки молоді в Києві (з боку міської влади -- Авт.), не відповідає дійсності та є маніпулятивною, -- підсумовують в КМДА.

Як повідомлялось, з 2027 року в Україні в рамках шкільної реформи за ініціативою Міносвіти планують запровадити трирічну профільну середню освіту. Учні в школах будуть вчитися не 11 років, а 12, тобто довше, ніж раніше.

"Телеграф" також писав, що майбутня реформа фінансування вищої освіти, запущена за міністра освіти Оксена Лісового, нібито націлена на те, щоб реально реагувати на вимоги ринку праці,