Георгій Зубко: "Існує серйозна ймовірність, що чемпіонат України з хокею може не відбутися."

Президент Федерації хокею України надав інтерв'ю виданню Sport.ua.

Середина жовтня вже настала, і хокейний сезон в європейських країнах розпочався з повною силою, включаючи найпрестижніший турнір за океаном — Національну хокейну лігу. Проте в Україні національні змагання досі не стартували. Вболівальники активно звертаються в соцмережах з питаннями, але відповіді на них так і не надходять. Причина цього тривожного стану — розкол в українському хокеї. Як відомо, 22 вересня в Кременчуку відбувся захід, який назвали "генеральним конгресом Федерації хокею України". Під час нього новим керівником ФХУ було обрано Сергія Мазура, власника хокейного клубу "Кременчук". Проте, згідно з даними Міністерства юстиції України, керівником Національної федерації хокею залишається Георгій Зубко. Ми вирішили звернутися до Зубка за коментарем щодо актуальної ситуації в українському хокеї.

Шановний пане Георгію, від моменту проведення "генерального конгресу ФХУ" минуло вже три тижні. За цей період ваші суперники організували турнір, який отримав назву Кубок України. Проте на цьому їхні дії наразі завершуються. Як ви оцінюєте поточну ситуацію в Федерації хокею України?

- Корені цих подій сягають набагато давнішого часу, ніж дата самопроголошеного конгресу (22 вересня - авт.). Результати цього зібрання не мають жодної юридичної сили. Можу сказати, що дії всіх причетних до так званого конгресу спрямовані лише на одне - на руйнацію українського хокею та задоволення власних амбіцій. Жодних перемовних процесів напередодні події не було. З тієї причини, що опоненти не були налаштовані на конструктив. Вони зайняли абсолютно деструктивну позицію, в якій немає навіть натяку на відповідальність перед клубами, вболівальниками, хокеїстами і національними збірними.

Незважаючи на всі труднощі, офіс Федерації продовжує функціонувати в звичному режимі. Ситуація залишається напруженою. Наші супротивники чинять тиск на працівників ФХУ — деяким загрожують, інших намагаються підкупити або ж сіють дезінформацію. Наші недоброзичливці не зупиняються перед жодними засобами.

Окремо хотів би висловитися щодо змагань у Кременчуку. Ми досі не отримали жодних документів для підпису, які б мали підтвердити офіційну легітимізацію цих змагань національною Федерацією. Незважаючи на те, що під час турніру вручався Кубок, який був фактично привласнений, офіційного статусу ці змагання не набули.

Змагання завжди були для мене на першому місці, і я неодноразово підкреслював цю позицію. Я ніколи не перешкоджав організації турнірів, навіть якщо їх відкриття здійснювали самопроголошені лідери або особи, які вважають себе керівниками. Клубам необхідно отримувати ігровий досвід та виступати в умовах конкуренції, оскільки це відповідає інтересам як самих клубів, так і національних збірних, а також сприяє розвитку українського хокею в цілому.

- Найболючішою і найактуальнішою наразі є тема старту чемпіонату України-2024/25. На календарі 11 жовтня, а досі не оголошений ні склад учасників, ні приблизні терміни початку змагань...

Національний чемпіонат є важливим елементом шантажу з боку наших суперників. Клуби, які підтримують представників заколотників, використовують свою участь у змаганнях як засіб тиску на Федерацію хокею України. Сьогодні вже можна відверто стверджувати, що проведення національного чемпіонату під загрозою зриву. Наразі Федерація шукає можливості для старту змагань. Ми намагаємося донести до людей, що, схоже, самі не розуміють своїх бажань. Псевдоконгреси були проведені, але їхні результати не зафіксовані в жодних національних реєстрах, а ніхто не готовий взяти на себе відповідальність за майбутнє українського хокею.

Наскільки реально, що команди зможуть дійти згоди і організувати чемпіонат власними силами, навіть якщо він не матиме офіційного визнання?

Давайте пригадаємо, що два попередні чемпіонати України з хокею проходили не завдяки, а всупереч обставинам повномасштабного вторгнення. У цих змаганнях брали участь по шість команд, чемпіонат поступово розвивався і став більш цікавим. Здебільшого у ньому виступали українські хокеїсти, частина з яких допомогла національній збірній весною цього року здобути перемогу на чемпіонаті світу в дивізіоні 1В, що дозволило повернутися до другого ешелону світового хокею вперше за вісім років. Водночас, всім, хто пов'язаний із хокейним світом, відомо, що на організацію чемпіонату України та функціонування більшості команд витрачалися значні ресурси Федерації хокею України та небайдужих членів моєї команди. Як би важко не було, ми змогли вистояти. Тепер, на третьому році повномасштабного вторгнення, ми знову стикаємося з реальною загрозою зриву національної першості. Хоча, за моїми прогнозами, ситуація мала стабілізуватися, і нам вже мало бути легше.

Як сучасні події можуть вплинути на національні команди?

Відсутність національного чемпіонату з мінімум чотирма командами може стати підставою для дискваліфікації національних збірних з найближчих світових турнірів. Якщо це станеться, український хокей може опинитися в ситуації, яка відкине його на кілька десятиліть назад, що матиме негативний вплив на національні інтереси України. Наразі всі мої запрошення до участі в перемовинах залишаються без відповіді. Очевидно, що представники, які були на зустрічі 22 вересня в Кременчуці, не мають аргументів, щоб висловитися мені особисто. Це свідоме завдання шкоди відбувається після кількох років плідної роботи Федерації хокею України. Незважаючи на всі труднощі, наші національні команди — чоловіча, молодіжна, юнацька та жіноча — демонстрували прогрес у грі та результатах.

Які шанси на початок дитячо-юнацьких чемпіонатів України?

Ситуація є досить подібною, оскільки представники деяких регіонів і клубів намагаються перешкоджати розвитку хокею. Це велика проблема, адже через особисті амбіції окремих керівників під загрозою опиняється майбутнє цілого покоління молодих українських хокеїстів. Ми підтримували юних спортсменів і їхні родини, допомагаючи їм виїжджати за кордон після початку повномасштабної війни, і забезпечували можливості для продовження тренувань хокеєм за межами України, адже розуміли, що це важливо для збереження потенціалу нашого спорту. Наразі, на жаль, деякі особи використовують юних хокеїстів у своїх іграх, навіть не усвідомлюючи, що ставлять їх під загрозу. Якщо діти не зможуть грати, їхній розвиток буде зупинено, а бажання займатися хокеєм зникне. Хокей – це недешевий вид спорту, і батьки витрачають значні кошти на тренування своїх дітей. Але навіщо їм це робити, якщо немає стимулів у вигляді змагань, перемог, конкурентного середовища та інших факторів, які сприяють розвитку юних спортсменів?

Яка офіційна позиція Міністерства молоді та спорту з приводу ситуації в українському хокеї?

На даний момент Федерація хокею України залучила дві міжнародні лобістські фірми: одна з них буде діяти на території України, а інша – на міжнародному рівні, щоб вирішити цю ситуацію та запобігти можливим маніпуляціям з боку відповідальних органів. Я щиро сподіваюся, що Міністерство молоді та спорту дотримуватиметься своєї позиції та продовжить підтримувати законність.