Хто повинен забезпечувати фінансування політичних партій?

А ви знали, що ви регулярно фінансуєте політичні партії? Так, частина податків, які ви сплачуєте, дійсно йдуть на фінансування діяльності політичних партій у Верховній Раді. І це можуть бути навіть партії, діяльність яких ви не підтримуєте. Трохи звучить як зрада, чи не так? Як же насправді працює фінансування політичних партій та чому важливо, аби своєю монетою їх підтримували саме ви?

Про це докладно пояснює юридичний консультант ОПОРИ Павло Романюк у новому відео на каналі "Говорить ОПОРА".

До 2016 року політичні партії фінансувались з кишень олігархів або інших заможних людей. Коли умовний олігарх особисто передає кошти на діяльність партії, він має прямий вплив на неї. А це значить, що партія не приймає рішення на користь виборців, які її обирають до влади, а на користь цього олігарха.

Візьмемо до прикладу Партію Регіонів. У період з 2000-2013 року ця політична сила мала найбільший вплив, отримуючи фінансування від олігархів, які мали активи в металургійній, енергетичній, хімічній та інших галузях промисловості. Після перемоги Революції Гідності та втечі Януковича була оприлюднена так звана "чорна бухгалтерія" регіоналів, яка доводила нелегальне фінансування партії, масштабні витрати на підкуп чиновників, медіа та організацію мітингів під час виборів 2012 року. А загальні витрати на політичну корупцію склали близько 2 мільярдів доларів.

Такий метод фінансування політичних партій фактично робить їх залежними. У 2016 році для вирішення цієї проблеми були внесені зміни до кількох законодавчих актів України, спрямовані на запобігання та боротьбу з політичною корупцією. В результаті цього партії, які на виборах здобули 2 і більше відсотків голосів, отримали державне фінансування для свого розвитку. Це дозволило зменшити їхню залежність від приватних донорів, таких як олігархи та фінансово-промислові групи, створити умови для чесної та вільної конкуренції між партіями, підвищити прозорість фінансування як партійних організацій, так і передвиборчої кампанії. Найважливішим результатом стало зниження рівня політичної корупції.

Відтепер, скориставшись сайтом НАЗК, на платформі PolitData можна ознайомитися зі звітністю будь-якої парламентської партії: дізнатися про її майно, отримані та витрачені кошти, а також залишки на рахунках.

Чи мотивували громадян такі зміни у законодавстві особисто, свідомо "донатити" на діяльність партій? Як показує нещодавно проведене ОПОРОЮ дослідження, не дуже, адже 96% опитаних вказали, що ніколи не робили внесків до виборчих фондів партій чи кандидатів на виборах. У суспільстві переважає думка, що політичні сили мають фінансувати себе самостійно за власний рахунок. За підтримку з державного бюджету виступають лише 7% респондентів і лише 3% опитаних заявили про свою готовність підтримувати гривнею партії, які їм симпатизують.

Як бачимо, більшість громадян досить скептично ставляться до того, аби гривнею підтримувати партію, яка їм імпонує. Припускаємо тому, що законодавство має свої "приховані стежки", якими користуються партії, аби уникати відповідальності.

Уявімо, що партія все ж таки звітує про надходження та використання своїх коштів, але за порушення цього процесу не несе жодної серйозної відповідальності. Хоча це може здаватися важливим кроком до підвищення прозорості фінансування, санкції все одно залишаються недостатньо співмірними.

ОПОРА вирішила виправити цю розбіжність у законодавстві та спільно з партнерами напрацювала зміни, які покладуть на партії більшу відповідальність за порушення правил політичного фінансування. А це, своєю чергою, має змотивувати громадян допомагати гривнею політичним партіям, діяльність яких вони підтримують.

Розроблені заходи встановлюють відповідальність для політичних партій, що не надають звіти про своє майно, доходи та фінансові зобов'язання. Мова йде не про індивідуальну відповідальність, а про відповідальність партій як юридичних осіб. Це сприятиме кращій мотивації партій до звітування та запобігатиме перекладанню відповідальності на окремих осіб.

Також слід більш детально розмежувати кримінальну та адміністративну відповідальність, щоб серйозні покарання застосовувалися лише за справді важкі правопорушення. Наприклад, коли значні суми на партійні чи виборчі кампанії надходять через нелегальні рахунки або від фіктивних донорів.

Третє, розширити повноваження поліції в рамках досудового розслідування таких злочинів, оскільки встановити вину та розібратися в усіх нюансах даних справ іноді надзвичайно важко.

Запропоновані зміни щодо вдосконалення механізмів юридичної відповідальності покликані сприяти підвищенню прозорості та підзвітності у діяльності політичних партій, що прямо впливає й на довіру громадян до них.