Ситуация стала еще более сложной, чем при Авакове: как новый закон о полиции открывает двери для nepotism в процессе назначения должностных лиц.
77% випадків корупційних злочинів розслідує Національна поліція, яка не пройшла реформ та очищення. Це є очевидною відповіддю на запитання, чому корупція продовжує залишатися найбільшим внутрішнім викликом для України.
Топполіцейські, як наприклад головний зброяр Києва Юрій Нерух, "купують" автівки по 3 тис. грн та квартири по 15 тис. грн. Це - результат ручних призначень на керівні посади без конкурсів і повна відсутність перевірки на доброчесність.
Чого тільки варті нещодавні скандали - від придбання автівок Е-класу по 2,5 млн грн для Нацполіції до російського громадянства дружини ексзаступника голови поліції Тишлека, маєтку з виходом до води голови поліції Київської області генерала Щадила, а також багатої тещі керівника поліції у Чернігівській області Іщенка.
Ці скріни - наглядно демонструють, що щось не так із поліцією.
Нині реформа поліції - у фокусі уваги Єврокомісії, яка вказувала, що "українська поліція продовжує страждати від корупції". Затягування із перезавантаженням поліції віддалятиме вступ України до ЄС.
У Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт №12159, поданий Міністерством внутрішніх справ, який стосується змін до Закону України "Про Національну поліцію" з метою покращення ефективності роботи правоохоронних органів.
Цей процес виглядає більше як формальність для міжнародних партнерів, аніж справжня реформа поліції. Насправді, він може призвести до зворотного ефекту – замість відкритих конкурсів, що забезпечують прозорість, існуюча структура лише легалізує зловживання в призначеннях та зміцнить вертикальну ієрархію впливу між МВС і Національною поліцією.
По-перше, законопроєкт був розроблений представниками поліції, що суттєво підриває ідею справжньої реформи.
Друге - обіцяний міністром МВС Клименком міжнародникам прозорий відбір керівників поліції всіх рівнів залишиться на рівні обіцянок.
Суть цього законопроєкту полягає в принципі "яких ще реформ вам бракує". На трьох сторінках йдеться лише про видимість конкурсів, а не про справжню спробу оновлення Національної поліції. Він більше нагадує формальне виконання вимог міжнародних партнерів і пункту Державної антикорупційної програми, аніж реальне впровадження конкурсного відбору, як це реалізовано в НАБУ, НАЗК, САП та буде в БЕБ. Це, безсумнівно, ляпас для міжнародних спостерігачів.
Висновок НАЗК щодо законопроєкту - негативний, законопроєкт містить корупціогенні фактори, зокрема, щодо встановлення непрозорої процедури призначення на посади та просування по службі у системі Національної поліції, а також потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Ми здійснили аналіз тексту щодо його відповідності незалежним конкурсним критеріям та виявлення можливих корупційних ризиків.
Ось, що не так.
"Змагання", проте за вказівкою Міністерства внутрішніх справ.
Першим місцем, де спостерігається зміна понять, є введення конкурсів на керівні позиції в поліції, але (!) "відповідно до списку, затвердженого Міністерством внутрішніх справ".
Отже, Міністерство внутрішніх справ фактично закріплює за собою можливість самостійно визначати і коригувати список посад для конкурсів. Наприклад, якщо потрібно призначити конкретну особу на керівну позицію, можна просто змінити список і виключити цю посаду з "конкурсних". Такі маніпуляції можуть тривати безкінечно. Крім того, термін "керівний склад" може охоплювати керівників відділів або департаментів, але не стосується керівництва поліції. Таким чином, малоймовірно, що голова Національної поліції та його заступники опиняться у списку конкурсних посад.
Другою проблемою є те, що в конкурсних комісіях не беруть участі міжнародні фахівці. Це ставить під питання прозорість і незалежність процесу відбору кандидатів.
Найбільш тривожний аспект цього законопроєкту полягає в тому, що він зберігає звичний підхід до проведення конкурсів. У його рамках не передбачено участі міжнародних експертів у конкурсній комісії, як це має місце при відборі керівників НАБУ, НАЗК і БЕБ. Також відсутні прозорі етапи та справжній конкурс. Натомість процес обмежується тестуванням, перевіркою фізичної підготовки та співбесідою, які відбуваються за зачиненими дверима.
Такий "конкурс" не призведе до жодних змін. Адже Міністерство внутрішніх справ продовжує мати суттєвий вплив на призначення в Національній поліції.
"Засада доброчесності" замість контролю на доброчесність.
Згідно з запропонованим законопроєктом, "поліцейський зобов'язаний виконувати свої обов'язки в поліції, дотримуючись принципу доброчесності, перелік якого буде затверджено Міністерством внутрішніх справ України". Визначення критеріїв знову покладається на МВС.
Отже, можна забути про перевірку на доброчесність, яку проходять, наприклад, кандидати на посаду голови НАЗК. Але саме цей тест мав би стати основним етапом, якби він був частиною конкурсної та атестаційної процедури. Адже перевірка включає не лише аналіз офіційних доходів, але й оцінку майна, зв'язків, стилю життя чиновника та його оточення, дотримання етичних стандартів та інших критеріїв за спеціальним чеклістом.
Знову атестація на папері
Атестація рядових поліцейських залишається без змін. Проте, під час атестації осіб, що займають керівні позиції, можуть бути внесені деякі незначні корективи.
Зокрема, в пропозиціях щодо формування атестаційної комісії передбачено, що 25% її складу повинні становити представники громадськості. Оцінювання кваліфікаційних навичок планується здійснювати за допомогою електронної системи управління кадрами, з подальшою публікацією отриманих результатів на веб-сайті поліційного органу.
Включення громадськості у комісії - це плюс. Однак на практиці лише 25% громадськості у складі може не вплинути на результат роботи комісії, яка повністю формується та контролюється керівником органу.
Сьогодні атестація перетворилася на формальний процес, який може призвести до звільнення тих, хто не влаштовує керівництво.
Таку атестацію, як і перевірку на доброчесність за критеріями МВС, з легкістю пройшов би ексзаступник голови поліції Дмитро Тишлек, відомий скандалом щодо російського паспорту дружини. Внутрішня перевірка не виявила підстав для його звільнення. Скандальний генерал Щадило, нинішній начальник ГУНП Київської області, який має маєток із власним виходом до води, теж без проблем пройшов би таку процедуру.
У підсумку, методи, які Міністерство внутрішніх справ пропонує для конкурсів, доброчесності та атестації, не відповідають справжньому оновленню системи.
Понад 20 громадських організацій, антикорупційних центрів та медіа виступили проти законопроєкту з "видимістю" конкурсів та направили заяву до Верховної Ради щодо доопрацювання законопроєкту. Зокрема, організації наполягають на включення до тексту включення трьох важливих правок - про незалежний конкурс на голову та заступників поліції - за участю міжнародників, конкурс на керівників територіальних підрозділів та перевірку доброчесності. Громадськість закликає нардепів не ухвалювати законопроєкт у такому вигляді, як він поданий МВС.
Також, під час презентації "тіньового звіту" Єврокомісії в Брюсселі, що є альтернативою офіційним даним про виконання Україною антикорупційних зобов'язань, представники громадськості виступили за реформу поліції, окресливши три основні етапи цієї ініціативи.
Поки ж "поліцейський" законопроєкт нагадує шоу Авакова, який у Фейсбуці оголошував конкурс на керівника поліції як одноразову акцію. Так і з цим законопроєктом - визначати посади "на конкурс" і "без конкурсу" хоче МВС. У Раді мають цього не допустити, інакше про ЄС і довіру міжнародників не йтиме мова.
