Дослідниця поділилася трьома рекомендаціями, які можуть допомогти учням осягнути математику.
Терлецька розповіла про сайти, де можна знайти цікаві матеріали для вивчення математики.
Доктор фізико-математичних наук, завідувачка лабораторії прикладної математики Національного центру "Мала академія наук України" Катерина Терлецька у статті "Як полюбити та зрозуміти математику. Три поради вчителям і батькам" розповідає, як покращити знання школярів із математики.
Дослідниця пропонує ряд рекомендацій для педагогів і батьків, як ефективніше донести до дітей складні абстрактні математичні концепції та теми.
Зазвичай обговорюються абстрактні концепції, які згодом ілюструються конкретними прикладами. Наприклад, вивчення "діаграм Вороного" повинно проходити наступним чином: спершу вчитель надає математичне визначення терміна, потім демонструє алгоритм їх побудови, а потім показує різні способи їх використання в реальному житті, - підкреслює авторка.
За її словами, вчителі вибудовують навчання за схемою СФОРМУЛЮВАТИ → ПРОДЕМОНСТРУВАТИ.
Дослідниця підкреслює, що обраний підхід до вивчення математичних абстракцій може бути недостатньо ефективним. Терлецька демонструє, як можна візуалізувати навчальний контент, використовуючи, наприклад, діаграму Вороного. Вона ілюструє це на прикладі луки, де ростуть неприємно пахнучі гриби, і учням необхідно прокласти маршрути, щоб мінімізувати відчуття цього смороду.
"Ми вже отримаємо з прокладених шляхів навколо грибів діаграми Вороного. Далі замінимо гриби ресторанами (з однаковими пропозиціями) та запитаємо в учнів: який сенс тепер має розбиття точок простору на області? Звісно, це області, де живуть потенційні клієнти, найближчі до певного ресторану. А якщо це гравці на полі, то ми за допомогою такого розбиття можемо визначити, яка команда контролює поле. А якщо ми обведемо це в овал і домалюємо трохи, то взагалі отримаємо візерунок на панцирі черепахи", - пише вона.
Авторка підкреслює, що ці чотири ілюстративні приклади допомагають учням осягнути абстрактне поняття "діаграми Вороного". Терлецька зазначає, що структура викладання певного математичного матеріалу, яка переходить від демонстрації до формулювання, є більш зрозумілою для учнів. Вона також додає, що до цієї схеми можна включити ще один елемент — наявність особистого досвіду. Наприклад, діаграми Вороного можуть бути створені з допомогою мильних бульбашок у стакані.
Третя рекомендація полягає в тому, щоб викладачі виходили за рамки традиційних підручників.
У Німеччині інноваційні підходи до викладання математики стали основою для заснування першого національного музею математики. У 1993 році професор дискретної математики та геометрії Альбрехт Бойтельшпахер ініціював проєкт, метою якого було знаходження нових шляхів для пояснення математичних абстракцій. Його методика передбачає вміння ставити себе на місце студента, виявляти джерела труднощів і шукати альтернативні способи пояснення – через приклади, візуалізації та спеціалізовані програми, - розповідає Терлецька.
Вона згадує, що на одному з семінарів Бойтельшпахера з'явилася концепція заснування першого інтерактивного музею Mathematikum в Гіссені. Цей музей почав свою роботу в 2002 році, і відвідувачі мають можливість торкатися експонатів, вирішувати головоломки, досліджувати оптичні ілюзії та парадокси, а також проводити різноманітні експерименти.
Згідно з інформацією, наданою автором статті, в сучасному світі налічується понад 50 спеціалізованих математичних музеїв, в яких представлені експонати у вигляді геометричних пазлів, інтригуючих головоломок та візуальних демонстрацій геометричних теорем.
Керівниця лабораторії прикладної математики підкреслює, що практика численних зарубіжних країн свідчить про те, що впровадження інноваційних методів у навчанні математики здатне суттєво вплинути на прогрес в освітньому процесі в цілому.
"Завдяки своїй насиченій історії та обдарованій молоді, Україна має всі можливості для реалізації подібних проектів. Відкриття музеїв, інтерактивних виставок і наукових центрів стало б не тільки важливим кроком у подоланні освітніх викликів, але й могло б надихнути нове покоління українців на глибше вивчення математики та науки в цілому," - підкреслює доктор фізико-математичних наук.
Терлецька повідомляє, що в Музеї науки в Києві та в наукових просторах у різних українських містах можна дізнатися цікаве про математику. Окрім цього, авторка вказує сайти, на яких ті, хто хочуть краще зрозуміти математику, можуть знайти цікаві матеріали:
