Перший обмін інформацією в рамках CRS: Які нові дані про закордонну власність українців отримає податкова служба?

Обмін податковою інформацією між Україною та іншими державами відповідно до стандарту CRS заплановано на 30 вересня. Державна податкова служба отримає дані про фінансові активи українських податкових резидентів з країн-учасниць. Які саме країни візьмуть участь у цьому процесі?

Яким чином CRS позначиться на різних групах населення?

1. Приватні особи

Фізичні особи, які мають фінансові рахунки за кордоном, повинні знати, що інформація про їхні рахунки буде автоматично передаватися податковим органам України. Зокрема, банки та інші фінансові установи країн-учасниць CRS надаватимуть такі дані:

Згідно зі стандартом CRS, рахунки з балансом, що перевищує 250 000 доларів на кінець року, підлягають автоматичній звітності, що збільшує ризики для осіб, які не декларують свої закордонні доходи. Проте не варто вважати, що інформація про рахунки з меншими залишками залишиться недоступною. Якщо на рахунку коли-небудь були кошти, що перевищують 250 000 доларів, існує ймовірність, що ця інформація також буде передана, оскільки рахунок може бути визнано підзвітним у будь-який момент, а не лише на кінець року.

2. Власники іноземних компаній з України

Власники іноземних підприємств, які є податковими резидентами України, мають пам’ятати, що дані про їхні компанії також будуть направлені українським податковим службам у випадку, якщо ці компанії класифікуються як пасивні (коли понад 50% їх доходів складають пасивні джерела, такі як дивіденди, відсотки тощо).

Податкова отримуватиме такі дані:

Це посилить контроль за правилами оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК), які набули чинності з початку минулого року.

3. Компанії України

Українські підприємства, що володіють рахунками у закордонних фінансових установах, також потраплять під механізм автоматичного обміну інформацією. Інформація про ці рахунки буде направлятися до податкових органів інших країн, які є учасниками CRS. Це свідчить про те, що компаніям потрібно готуватися до посиленого нагляду та дотримання своїх податкових зобов'язань у всіх юрисдикціях, де вони здійснюють свою діяльність.

4. Біженці з України

Українські біженці, які отримали тимчасовий захист за межами країни, повинні ретельно з'ясувати свій податковий статус. Неправильні дані можуть призвести до ситуацій з подвійним оподаткуванням або навіть до закриття рахунку в українських банках. Закон 2970-ІХ, який вводить автоматичний обмін інформацією в Україні, зобов'язує банки збирати відомості про податкове резидентство своїх клієнтів. У разі, якщо клієнт не надасть необхідну інформацію, банк має право закрити його рахунок.

Якщо біженець оголосить себе податковим резидентом іншої держави, Україна автоматично передасть дані про його банківські рахунки до податкових органів цієї країни. Наприклад, якщо особа, яка отримала тимчасовий захист у Німеччині, вказує свою податкову резидентність у Німеччині в українському банку, то Україна зобов'язана надати інформацію про цей рахунок німецьким податківцям. У випадку, якщо особа визначить себе резидентом України, то дані не будуть передані до Німеччини.

Для біженців, які отримують соціальні виплати у країні, де вони наразі перебувають, важливо усвідомлювати, що вони можуть бути визнані податковими резидентами цієї держави. Невірне трактування свого податкового статусу може призвести до серйозних наслідків, включаючи вимоги щодо повернення соціальних виплат і можливі штрафи. Тому критично важливо уважно розглянути свою податкову стратегію.

Нові засоби для податкового адміністрування.

1. Автоматичний обмін інформацією: Податкова служба України почне отримувати автоматично агреговану інформацію про фінансові рахунки українських резидентів в інших країнах. Це дозволить ефективно контролювати правильність декларування доходів.

2. Розширений доступ до даних: Окрім автоматичного обміну, податкова матиме можливість отримувати розширену інформацію на основі запиту, включаючи дані про рух коштів, структуру власності компаній, і деталі фінансових операцій.

3. Контроль за КІК: Податкова отримає доступ до інформації про іноземні компанії, де кінцевими бенефіціарами є українські резиденти. Це дозволить посилити контроль за дотриманням правил оподаткування КІК.

Результати дослідження

Інтеграція України до CRS суттєво трансформує методи декларування доходів та створює нові перспективи для податкових органів у виявленні порушень. Громадянам України, які мають іноземні компанії, українським підприємствам, а також біженцям необхідно переглянути свої податкові стратегії відповідно до нових реалій, щоб мінімізувати ризики, пов'язані зі штрафами, подвійним оподаткуванням та іншими фінансовими труднощами.