Вчені виявили найсильніші матеріали для протезування стегна, що дозволить уникнути повторних хірургічних втручань.

Іноді, після хірургічного втручання з встановлення протеза стегна, процес лікування не завершується, і пацієнтам може знадобитися ще одна операція для корекції. Для того щоб зменшити ризики виникнення таких ситуацій, науковці розробили перелік надійних матеріалів, які можуть бути використані для створення найбільш витривалих протезів.

Дослідження, проведене під керівництвом Університету Брістоля, показало, що імплантати тазостегнового суглоба з голівками з дельта-кераміки або оксидованого цирконію у поєднанні з вкладками з високозшитого поліетилену (HCLPE) є найдовговічнішими і мають найнижчий відсоток ревізій за 15 років. Отримані результати можуть допомогти лікарням, хірургам і пацієнтам ухвалювати більш обґрунтовані рішення щодо вибору імплантатів кульшового суглоба, пише News Medical.

Фокус.Технології має новий Telegram-канал! Приєднуйтесь, щоб бути в курсі актуальних та захоплюючих новин з наукового світу!

Дослідження, опубліковане в журналі PLOS Medicine, було великомасштабним аналізом даних Національного реєстру суглобів (НРС), що охоплює понад мільйон випадків ендопротезування тазостегнового суглоба, проведених у державних і приватних медичних установах Англії та Уельсу з 2003 до 2019 р. Мета дослідження -- визначити матеріали імплантатів із найвищим і найнижчим ризиком ревізійної операції.

Ревізії -- повторні операції, необхідні для усунення проблем з початковим імплантатом, є складними, дорогими і впливають на якість життя пацієнтів у довгостроковій перспективі. Дослідження показало, що довговічність імплантату значною мірою залежить від матеріалу опорної поверхні, яка відноситься до взаємодіючих поверхонь у його з'єднанні. Найнижчий ризик ревізії був пов'язаний саме з імплантатами, в яких головки з дельта-кераміки або оксидованого цирконію поєднувалися з вкладишами з HCLPE.

У процесі дослідження лише 2% пацієнтів потребували повторної операції, що підкреслює можливі переваги застосування цих матеріалів з точки зору тривалості їх використання. Доктор Ерік Ленгерранд, старший викладач медичної статистики в університеті Брістоля та автор дослідження, прокоментував отримані результати: "Імовірність необхідності ревізії ендопротеза кульшового суглоба залежить від матеріалів, що використовуються при імплантації, і ми встановили найефективніші з них".

Його колега, професор Майкл Вайтхаус, додав, що великі дані НРС дають більш узагальнені уявлення, ніж невеликі дослідження, наголосивши на необхідності оцінювання всієї конструкції імплантату, а не окремих компонентів, як це часто буває. Крім того, медичний директор НРС Тім Вілтон наголосив на цінності даних установи для довгострокових оцінок, заявивши, що вони пропонують "значущий аналіз для ухвалення рішень хірургами і пацієнтами". Однак Вілтон застеріг від миттєвого застосування результатів на практиці, оскільки дослідження було обсерваційним, а не рандомізованим контрольованим, що означає, що інші фактори ризику не можуть бути повністю ізольовані.

Наслідки цих результатів є надзвичайно важливими, оскільки заміна кульшового суглоба залишається поширеною процедурою для лікування захворювань, таких як остеоартрит. Наприклад, у Великій Британії щорічно проводять понад 110 000 таких операцій. Зі зростанням попиту на ендопротези тазостегнового суглоба, який, за прогнозами, до 2060 року може зрости майже на 40%, вибір імплантатів з меншим ризиком потреби в ревізії стане вигідним як для систем охорони здоров’я, так і для самих пацієнтів, зменшуючи частоту та витрати, пов'язані з цими операціями.

Фокус вже повідомляв про те, що біонічна рука, виготовлена в Україні, увійшла до списку найкращих винаходів за версією Time. Роботизований протез від українського стартапу Esper Bionics з'явився на обкладинці відомого американського журналу. У цьому рейтингу продукт компанії був визнаний у категорії "Доступність".

Також Фокус писав про те, що вчені створили роботизовану руку, яка може визначати предмети за їхньою формою. Визначаючи форму предмета, який він захоплює, роботизована рука може більш дбайливо поводитися з крихкими предметами.