Вірменія та Азербайджан на порозі підписання мирної угоди.

Вірменія та Азербайджан заявили, що домовленість, яка має потенціал принести мир на Південний Кавказ після тривалих років протистояння, знаходиться на стадії підготовки до підписання.

У суботу, 31 серпня, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив, що його уряд офіційно запропонував Азербайджану підписати мирний договір. Він зазначив, що за останні місяці під час двосторонніх переговорів було досягнуто значного прогресу з основних питань.

"В останньому проєкті мирного договору ми маємо 17 статей. Тринадцять з них, включаючи преамбулу, повністю узгоджені, - зазначив він. - Ми пропонуємо наступне - взяти всі узгоджені статті і формулювання і підписати його як мирний договір".

За інформацією видання, цю заяву було зроблено наступного дня після того, як обидві сторони оголосили про підписання угоди про створення спільної прикордонної комісії з демаркації та делімітації їхнього спільного кордону.

Очільник зовнішньополітичного відомства Азербайджану Хікмет Гаджиєв підтвердив, що у двосторонніх переговорах є прогрес, додавши, що угода про прикордонну комісію "повинна розглядатися як достатня для виведення контингенту ЄС".

19 вересня 2023 року міністерство оборони Азербайджану повідомило про запуск "антитерористичних заходів локального характеру" з метою відновлення конституційного порядку в Карабаху. Міністерство закордонних справ Вірменії заявило, що такими діями Азербайджан здійснює "етнічні чистки".

Наступного дня керівництво Нагірного Карабаху оголосило про зупинення бойових дій. Президент Азербайджану заявив, що "всі завдання в регіоні" були виконані. Пізніше в Азербайджані повідомили про амністію для вірменських військових Нагірного Карабаху, які складуть зброю.

25 вересня протестувальники в Єревані анонсували в країні загальну акцію непокори. Станом на вечір 29 вересня з Нагірного Карабаху до Вірменії прибули близько 100 тис. біженців.

Пізніше Вірменія подала позов до Міжнародного суду ООН проти Азербайджану за звинуваченнями Баку в утисках прав вірмен у Нагірному Карабаху. 1 жовтня місія ООН вперше за 30 років прибула до Нагірного Карабаху через масовий вихід етнічних вірмен з регіону.

3 жовтня Вірменія ратифікувала Римський статут і зобов'язалась виконувати рішення Міжнародного кримінального суду, а прем'єр Вірменії Нікол Пашинян підписав декларацію про визнання Нагірного Карабаху частиною Азербайджану.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян нещодавно висловив готовність Єревана укласти мирний договір з Азербайджаном та відновити транспортні сполучення до кінця року.

17 листопада Міжнародний суд ООН ухвалив рішення, яке зобов'язує Азербайджан надати можливість етнічним вірменам повернутися до Нагірного Карабаху. Вже наступного дня, 18 листопада, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив, що Єреван і Баку досягли згоди щодо ключових принципів мирного договору, хоча сторони продовжують використовувати різні дипломатичні підходи.

Влада Азербайджану та Вірменії 7 грудня заявила про свої плани щодо подальшої нормалізації відносин та встановлення миру, включаючи обмін полоненими та продовження переговорів з метою укладання мирної угоди.

1 січня 2024 року офіційно припинила своє існування невизнана Нагірно-Карабаська Республіка (Республіка Арцах).

28 січня прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян виступив із пропозицією до азербайджанської влади підписати угоду про ненапад.

Російські "миротворці" розпочали вихід з території колишньої "Нагірно-Карабаської Республіки", яку Азербайджан повернув під свій контроль у квітні цього року.